Главная/Новость дня/Новость/Український рушник як прикраса та його види

 

Курсы для беременных киев

Полная подготовка к родам, экспресс-курс, индивидуальные занятия

Тренинги для женщин

Отношения, имидж, карьера

Супервизия для психологов и тренеров

Площадка для супервизии и практики

Корпоративные тренинги

Upgrade успеха

Трансформационные игры

Зеркало жизни, барьеров и источников силы

Консультация психолога

Детский, взрослый, семейный

Консультация психолога онлайн, скайп консультации

Scape-консультации, психолог-online

Курсы онлайн

Инструкции и практика

Моя беременность

Зачатие, беременность, роды

Детская

Здоровье, уход, питание, развитие

Семья и женщина

Религия, красота, здоровье, рецепты

Аудиосказки

Послушай сказки у нас на сайте

Подушки для кормления купить киев

Лучшие качество и цена

Новость дня

Многоразовые подгузники

Экоподгузники

 

Форум

Общение + консультации специалистов

Параллельные миры

Наши друзья и партнёры

Галерея

Фотосессии пузиков и деток

Карта

Рекламодателям и партнёрам

Разместить рекламу, кнопку, баннер

 

Слингобусы

Slingotkan

 

Український рушник як прикраса та його види

Український рушник слугував однією з головних прикрас різних будівель в більшості регіонів України. Крім рушників, оселі прикрашали малюнками на стінах, килимами, витинанками, налавниками, мальованим посудом, різьбленими та мальованими меблями. 
У кожній місцевості хату прикрашали рушниками по-різному. На Волині вишиті скатертини вишивати на білому полотні і прикрашати ними оселі почали відносно недавно, з кінця 20 століття. До цього в хатах було курне опалення, лиш на великі святи з комори виносили ікони і прикрашали їх намітками.
В Києві та Житомирщині на образи вішали «набожник» або «завіску». Це довгі, до 7 метрів, рушники, прикрашені орнаментальними та суцільними смугами. Ширшими, оздобленими вишивкою, набожниками та завісками прикрашали образи і на Лівобережному Поліссі. У центральних районах України були поширені ткані смугасті набожники. Під час посту в хатах вішали рушники із скромним оздобленням на краях і їх називали «пісними». На Поділлі, крім Вінниччини, рушники ткали невеликі за розміром, ними оздоблювали ікони, фотографії, дзеркала. 
Здебільшого ткали їх і в Карпатах. Використовували їх як у повсякденному побуті, так і в обрядах та ритуалах. На Закарпатті поширені «отиральники», які розвішують на жердинці. Оздоблення у вигляді широких та червоних смуг часто буває тільки на одному кінці. 


Рушники Карпат, Правобережного Полісся, Волині та Поділля мають багато спільного у техніці виготовлення, оздобленні, призначенні. «Шиті рушники» Наддніпрянщини та Полтавщини схожі використанням рослинного орнаменту. У розвитку оздоблення рушників з Наддніпрянщини велику роль відіграли монастирі, де вишивали «чернецькі рушники», які вирізнялися особливо вишуканою вишивкою і оздобленням. На Полтавщині в деяких селах їх вишивали з обох боків по-різному і вивішували то однією стороною, то іншою. 
Окрім вишитих та тканих, на Україні існували мальовані на папері рушники (Дніпропетровщина), вибійчані рушники та рушники, оздоблені аплікацією (Черкащина).

На Україні рушниками прикрашали не тільки оселі, а й церкви, школи, сільські управи.
В народі існує повір’я, що гарні рушники виходять у тієї жінки, що «коли плаче – перли сиплються, а як сміється – так усі квітки цвітуть». Хата, прибрана гарними рушниками, мальованими та різьбленими меблями, кольоровим посудом, килимами, виглядає як писанка.

 

поделиться с друзьями

 

Добавить комментарий

  •  
 
 

© Маргаритка ® 2008-2017 Яндекс.Метрика